Керол Брюс — американська співачка, зірка Бродвею, актриса кіно та телебачення. Брюс почала кар'єру співачки наприкінці 1930-х з Ларрі Клінтоном і його групою, а пізніше співала з оркестром Бена Берні в 1940-1941 роках. Брюс дебютувала на Бродвеї в Louisiana Purchase з піснями Ірвінга Берліна, який знайшов її в нічному клубі в Ньюарку, Нью-Джерсі. Вона була першою актрисою, яка зіграла роль Джулі в бродвейській постановці Джерома Керна та Шоу-човен Оскара Хаммерштейна II після відродження Бродвею в 1932 році. Брюс зіграв цю роль на сцені в 1946 році і отримав хороші порівняння з Гелен Морган, яка створила цю роль на сцені в 1927 році і повторила її як у фільмі 1932 року, так і у фільмі 1936 року. Брюс з'явився разом з Ебботтом і Костелло у фільмі «Нехай вони літають» (1941). Її перша серйозна роль у кіно була у фільмі «Ця жінка моя» (1941). Через багато років у неї були ролі другого плану у фільмах «Американський жиголо» (1980) і «Літаки, потяги та автомобілі». Після довгої кар’єри співачки та зйомок у кіно Брюс, ймовірно, найбільше запам’яталася своєю постійною роллю владної та настирливої ​​Ліліан «Мама» Карлсон (матері менеджера станції, яку грає Гордон Джамп) на WKRP CBS у Цинциннаті.