Стефан Одран (народжена Колетт Сюзанна Жаннін Дашевіль; 8 листопада 1932 — 27 березня 2018) — французька актриса кіно та телебачення. Найбільш відома своїми ролями в оскароносних фільмах, таких як «Стримана чарівність буржуазії» (1972) і «Бенкет Бабетти» (1987), а також у фільмах, які отримали схвалення критиків, як «Великий Червоний» (1980) і Віолетт Нозьєр (1978), вона стала переважно асоціюватися з ролями гордовитих буржуазних жінок. Вона вийшла заміж за французького режисера і сценариста Клода Шаброля в 1964 році після короткого шлюбу з французьким актором Жаном-Луї Трентіньяном. Її син від шлюбу з Шабролем (який закінчився в 1980 році) — французький актор Томас Шаброль (народився в 1963 році). Її перша головна роль була у фільмі Шаброля «Кузени» (1959). Відтоді вона знялася у більшості фільмів Шаброля. Деякі з найбільш відомих його фільмів, у яких знявся Одран, — «Les Bonnes Femmes» (1960), «La Femme Infidèle» (1968), «Les Biches» (1968) як багата лесбіянка, яка втягується в ménage à trois (вона вперше привернула увагу в цьому), Le Boucher (1970) як шкільна вчителька, яка закохується у вбивцю-різника, Жюст Аван. La Nuit (1971), Violette Nozière (1978). Вона отримала «Срібного ведмедя» за найкращу жіночу роль за роль у фільмі «Бічки» на 18-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. Вона також з’явилася в першому фільмі Еріка Ромера («Знак лева»), а також у фільмах Жана Деланнуа («Торпедна грань»), Габріеля Акселя («Бенкет Бабетт», роль таємничої кухарки Бабетт), Бертрана Таверньє («Куп де Торшон», роль дружини поліцейського, який став серійним убивцею) і Семюеля Фуллера («Великий Червоний»). Найвідомішим з її фільмів, не пов’язаних із Шабролем, був Оскароносний фільм Луїса Бунюеля «Скрита чарівність буржуазії» (1972) у ролі Аліси Сенешаль. Також Одран з’являвся в англомовних постановках, таких як «Чорний птах» (1975), а також у телесеріалах «Повернення до Брайдсхеда» (1981), «Дочка Містраля» (1984) і «Сонце також сходить» (1984). Одран отримала французьку премію «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану за роль у фільмі «Віолетта Нозьєр» (1978) та премію Британської кіноакадемії за фільм «Перед настанням ночі» (1975).