Арнальдо Катінарі (Arnaldo Catinari) — італійський режисер, сценарист і оператор-постановник, народився 9 січня 1964 року в Болоньї, Італія. Спочатку він вивчав архітектуру у Флорентійському університеті, а з 1983 року навчався кінематографії в римському Centro Sperimentale di Cinematografia, де його наставниками були оператори Карло Ді Пальма та Джузеппе Ланчі. Професійну діяльність Катінарі розпочав як оператор-постановник, працюючи над короткометражними, а згодом і повнометражними фільмами в Італії та Іспанії. Як режисер Катінарі дебютував повнометражною драмою «По той бік світу» (Dall'altra parte del mondo, 1992), яка принесла йому премію Vittorio De Sica за найкращий дебют. Надалі він значно більше працював саме як оператор-постановник і створив візуальний стиль для таких фільмів, як «Кайман» (Il caimano, 2006) Нанні Моретті, «Демони Санкт-Петербурга» (I demoni di San Pietroburgo, 2008), «Моя мама» (Mia madre, 2015) та «7 хвилин» (7 minuti, 2016). За операторську роботу у «Демонах Санкт-Петербурга» та «Поговори зі мною про кохання» він отримав «Срібну стрічку» (Nastro d'Argento) за найкращу операторську роботу у 2008 році. У серіальному виробництві Катінарі також працював над «Субуррою» (Suburra – La serie): після роботи оператором у перших сезонах він став режисером третього сезону. Серед його пізніших режисерських робіт — «Життя Карло» (Vita da Carlo), «Цитадель: Діана» (Citadel: Diana, 2024) та «На фестивалі революції» (Alla festa della Rivoluzione, 2025), для якого він також виступив сценаристом і оператором-постановником.