Відомий режисер Сальваторе Ді Віта отримує сумну звістку з дому, де не був уже кілька десятиліть: його давній знайомий Альфредо помер. Порушуючи обіцянку, дану собі, Ді Віта повертається в рідне місто на похорони друга і занурюється в спогади дитинства і юності.
У важкі післявоєнні роки, він - нетямущий хлопчисько, син вдови - захопився кінематографом, а кіномеханік місцевого кінотеатру, Альфредо, пускав його в робочі приміщення і дозволяв відвідувати всі сеанси. Деякі кадри доводилося вирізати за наполяганням священнослужителів, що піддають стрічки цензурі. Одного разу, в момент монтажу в кінотеатрі сталася пожежа. Сальваторе врятував Альфредо з полум'я, але від отриманих травм той осліп.

Відновлений кінотеатр потребував нового кіномеханіка і юного Сальваторе взяли на цю роботу, як єдиного, хто перейняв майстерність Альфредо. Цей момент став визначальним у долі режисера, дозволив пережити безліч пристрастей і остаточно переконав в тому, яку професію йому вибрати...